|
 |
Енциклопедія |
 |
10.03.2012 ЯНИШ ЯЛКАЙН Марійський письменник та поет. Нар. 25 жовтня 1906, с. Чураєво, Східна Марій Ел (нині Мішкінський район Республіки Башкортостан). — Убитий 17 вересня 1938, тюрма НКВД, Москва. Також професійний бібліограф, фольклорист та етнограф. Жертва сталінського терору. Ще... Детальніше...
|
 |
Новини |
 |
 |
Уґраїна |
 |
 |
Архів |
 |
Енциклопедія ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія. Детальніше...
|
|
|
 |
Уґраїна — Мещера — Монографії
К вопросу политической истории Темниковской Мещеры XIV - начала XVII века
Темниковская Мещера (ТМ) - условное название территориального образования XIV - начала XVII в., центром управления которого был г. Темников и предшествовавшие ему в этом качестве укрепленные пункты сначала золотоордынского улусного (удельного) владетельного княжества, а затем самостоятельного владетельного княжества.Она существовала с 1360-х гг. до 1-й четверти XVI в.
Первушкин В.В., секретарь ПОИРО
Первой столицей страны был г.Сараклыч, на месте которого вначале XVIII в. возникла Саровская обитель (ныне г.Саров РМ) на землях, подаренных монастырю потомком первого независимого владетельного князя Бехана стольником кн. Д.Кугушевым. "От частых же на него нападений военных" Бехан не ранее 6897 (1388/89) г. перенес административный центр своих владений на древнее городище, известное в наше время как Каньгушское (с. Каньгуши Ельниковского р-на РМ).
Ведущая роль принадлежала Чингизидам, прежде всего потомкам Бехана, и на протяжении почти столетия после вхождения страны в состав России, т.е. до начала XVII в.; в это время потомки Бехана занимали в ТМ высшие административные должности и в московских официальных документах именовались преимущественно князьями. Самый известный из них - темниковский воевода кн. Еникей, возглавлявший татарских и мордовских мурз и князей при взятии Казани и завоевании ханства в 1552-1557 гг.
Во главе темниковской администрации потомки Бехана, управлявшие краем по издавна заведенным порядкам, идущим от золотоордынских установлений, состояли до 1570-х гг. После же вхождения ТМ в последней четверти XVI в. в систему общероссийской администрации Беханиды лишились власти над краем.
Из-за практически полной утраты источников по ТМ XIV- XV в. и отсутствие указаний в документах XVI-XVII вв. на существование дипломатической переписки с ее князьями история региона за этот период совершенно неизвестна. Отсутствие источников объясняется прежде всего почти полной гибелью в результате пожаров 1626 и 1701 гг. архива Казанского Дворца, в ведении которого ТМ и образовавшееся из нее уезды находились до начала XVIII в.
Родословные материалы татарских князей и мурз - ключ к пониманию политической истории ТМ. На протяжении всего XVI в. г.Темников, все выявленные укрепленные пункты (городки) края и все управление им находилось в руках потомства Бехана на правах княжений, т.е. с предоставлением достаточно высоких степеней феодального иммунитета.
Первоначально правители ТМ, происходили по летописному свидетельству "из Золотой Орды", надо полагать, единолично управляли страной, но в дальнейшем, с увеличением числа представителей их рода, могла сложиться и коллективная форма управления, нередко бытовавшая в Золотой Орде. В XVI в. ТМ всегда управлял представитель старшей линии рода Бехана, непосредственно под контролем которого находился и сам Темников. Старшие Беханиды, соотнесенные с русскими нормами, были в XVI столетии чем-то наподобие удельных князей и подобно же им именовались, например, "Еникей, князь темниковский" (1552 г.). Такое именование является еще одним доказательством, что беханиды до начала XVI в. были удельными князьями Примокшанья.
Ранее никогда аргументированно не ставился вопрос о государственности ТМ, или Мордовской земли в период со 2-й пол. XIV в. и до вхождения страны в состав России. В свете полученных автором данных говорить об отсутствии государственности в ТМ в указанный период вряд ли возможно хотя бы потому, что в этом случае такой достаточно большой страной, равной по площади примерно двум нынешним Даниям, вряд ли смог бы управлять один род, весьма немногочисленный даже к началу XVI в.
Среди родословных материалов татарских князей и мурз выдающееся значение для обосновывания существования ТМ имеет дело о дворянстве Кутеевых, содержащее копию выписки о землевладении 1693 г., сведения из которой свидетельствуют:
1. О существовании г.Темникова в 1442/43 г. Самым ранним упоминанием Темникова (ныне с.Старый Город Темниковского р-на РМ) до настоящего времени считалось летописное известие о переносе города "на иное место" в 1536 г.
2. О существовании у слияния Инзы и Суры, в верховьях Инзы и Суры и на Инсаре соответственно в 1442/43, 1489/90 и 1484/85 гг. вотчин, принадлежавших темниковцам (первых двух - потомкам Бехана), что очерчивает восточные и северо-восточные пределы ТМ XV в.;
3. О существовании в 1546/47 г. в верхнем течении р.Кадады (юго-восток Пензенской или Ульяновская область) пограничной межи между ТМ и Казанским ханством, что свидетельствует о несостоятельности, во всяком случае, применительно к ТМ, теории "буферных зон";
4. О достоверности родословной росписи ближайших потомков князя Бехана, составленной Саровским монастырем в 1712 г.
Примечания:
1. Первушкин В.В. Пензенский край как часть Темниковской Мещеры в XIV- начале XVII века.// Новая биржевая газета. 1996, №46, 12 ноября, С.2; №47, 14 ноября, С.7, № 48, 19 ноября, С.2, № 49, 21 ноября, С. 7.
http://tatar.yuldash.com/019.html
Предлагаю обсудить существовало ли Темниковское княжество, о котором пишет Первушкин, в частности с 1440-х гг., т.е. с момента образования Касимовского ханства. Многие историки, в частности д.и.н. Дамир Исхаков, считают, что земли Темникова и Кадома входили в Касимовское ханство, а сама территория ханства тянулась далеко на юг, включая современные гг. Сасово, Шацк.
Т.е. входили ли темниковские, кадомские и цненские (шацкие) мурзы и татары и пр. наряду с мурзами и татарами и пр. Царева двора и Сеитова полка (касимовские) в Касимовское ханство или нет?http://forum.tatar.info/lofiversion/index.php/t4306.html
Дата: 15.12.2007 02:32
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
19.05.2012
Московська патріярхія провела в Естонії місцевий собор 15 травня в Таллінні відбувся Собор Естонської Православної Церкви Московського Патріярхату. Перед цим помолилися у найбільшому храмі, який контролює в Естонії Москва - Александро-Невському. Літургію звершив митрополит Талліннський і всієї Естонії Корнилій - людина похилого віку, що пам'ятає і совєцький ГУЛАГ, і свого колегу-в'язня з 1960-тих років - Патрярха УГКЦ Йоспиа Сліпого. |
 |
17.05.2012
Карельський скандал докотився до України Київський блогер Олег Медведєв оприлюднив "псхіятричний" скандал із далекої Карелії на одному з найвідвідуваніших сайтів "Українська Правда". Щоправда, традиційно для українців спотворив назву столиці Карелії - міста Петроскої, подавши її у великоруській транскрипції: "Блогер з Петрозаводська Максим Єфимов висловив думку, що РПЦ є такою ж партією влади як і "Єдина Росія", дурить, мовляв, народ байками й загрібає під себе гроші. Проти Єфимова порушили кримінальну справу, провели обшук у помешканні, "окреслили" покарання – штраф до 13 тисяч доларів". |
 |
12.05.2012
Фіно-укри "в законі" Міністерство юстиції РФ через півтора роки після скандальної ліквідації федеральної Організації Українців Росії (ОУР) зареєструвала нову, лояльну владі установу - Федеральну національно-культурну автономію українців. Це найбільша організація у світі, яка претендує на репрезентацію українців, що проживають у всіх фіно-угорських країнах Сходу Європи - від Сетумаа до Хантії, від Саамських Земель до Ерзянь Мастор. Щоправда, путінському режиму вдалося приборкати там українські осередки, які орієнтувалися на європейську ідентичність, і замістити їх або відвертими малоросами, або "гнучкими людьми"-заручниками, що мають бізнес або працюють на бюджетні гроші. Решта українців Фіно-Угрії пішла у внутрішню еміграцію. Про формальний бік події - Андрій Бондаренко. |
 |
02.05.2012
Президентом Угорщини став багатодітний батько Янош Адер Новим Президентом Угорщини став Янош Адер - креатура промосковського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Дане рішення вже підтверджено парляментом Модьорорсоґ. Кандидатура Адера затверджена конституційною більшістю на таємному голосуванні, передає державний телеканал MTV. На посаді перебуватиме до 2017 року. Якщо, звісно, його не зловлять на незаконних оборудках, здійснених зараз або й у минулому. |
 |
30.04.2012
Гранд-концерт Арво Пярта. Рік по тому Наш сучасник естонець Арво Пярт, будучи гордістю своєї нації, став людиною світу. Його музика звучить на всіх континентах. Знають його творчість в Україні. Це підтвердив авторський концерт, який відбувся минулого року в Національній філармонії й був присвячений 75-річчю від дня народження композитора. У другому відділенні прозвучали невелика п’єса для струнного оркестру і ударних інструментів «Силует» і «Плач Адама» для змішаного хору і струнного оркестру. У ньому озвучений великоруський текст преподобного Силуана Афонського, який особисто близький "практикуючому православному" - Арво Пярту. |
|
 |
Відгуки |
 |
Андрей (samara) 2012.05.12 / 16:42
Про ФНКА «Українці Росії»
Міністерством юстиції РФ через півтора роки після ліквідації старої офіційно зареєстрована нова Федеральна національно-культурна автономія українців
Чотирнадцять років тому Міністерством юстиції Російської Федерації 15 травня 1998 року за обліковим номером 3517 була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Вона була створена на установчому з'їзді 27 березня 1998 року рішенням делегатів чотирьох регіональних національно-культурних автономій: Української національно-культурної автономії Пензенської області, Національно-культурної автономії українців Камчатки, Української національно-культурної автономії Ханти-Мансійського автономного округу та Національно-культурної автономії українців Республіки Карелія. За позовом Міністерства юстиції РФ рішенням Верховного суду Росії Федеральна національно-культурна автономія українців Росії 24 листопада 2010 року ліквідована.
Установчий з’їзд по створенню нової Федеральної національно-культурної автономії українців Росії був проведений 2 березня 2012 за адресою: 109012, Москва, Старопанський провулок, 5, будівля 1.
9 квітня 2012 року Міністерством юстиції Російської Федерації зареєстровано загальноросійську громадську організацію "Федеральна національно-культурна автономія "Українці Росії". Як повідомляється на офіційному сайті Мінюсту РФ, адреса нової ФНКА УР: 121062, місто Москва, Трубніковський провулок, будинок 30А, корпус 2, кв. 7, обліковий номер 0012100020 (дивіться http://unro.minjust.ru/NKAs.aspx).
Згідно інформації Міністерства юстиції РФ, засновниками Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" стали п’ять регіональних українських національно-культурних автономій (це більше, ніж 50 відсотків від кількості зареєстрованих в органах юстиції регіональних НКАУ):
1. Регіональна українська національно-культурна автономія «Колима-Славутич» Магаданської області (голова - Терешко Віктор Вікторович, директор ТОВ «Готельний комплекс «Океан», член Громадсько-консультативної ради при відділі Федеральної міграційної служби по Магаданській області, заступник голови Громадської ради при Управлінні Міністерства внутрішніх справ Росії по Магаданській області),
2. Національно-культурна автономія українців Мурманської області (голова - Лаврів Богдан Олексійович, голова профспілкового комітету федерального державного унітарного підприємства «Арктікморнафтогазрозвідка»),
3. Регіональна національно-культурна автономія українців Новосибірської області (голова - Шерсткіна Валентина Феодосіївна, директор Новосибірського обласного українського культурного центру (з 1991 р.), кавалер ордену Княгині Ольги),
4. Татарстанська об'єднана регіональна українська національно-культурна автономія (голова - Любченко Володимир Миколайович, пенсіонер Міністерства оборони РФ),
5. Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви (голова - Люлька Олександр В’ячеславович, генеральний директор видавництва «Повітряний транспорт», ТОВ «Альтервина», голова Таврійського товариства, координатор руху «Народний Собор», викладач Православного Свято-Тихонівського богословського університету).
Згідно інформації Мінюсту РФ, громадська організація "Регіональна українська національно-культурна автономія міста Москви" була офіційно зареєстрована в органах юстиції 8 листопада 2011 року за адресою: 119019, Москва, вул. Новий Арбат, д. 10, кв. 28, обліковий номер 7712100101.
Всі співзасновники Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» стали членами правління нової громадської організації. Головою правління обраний Безпалько Богдан Анатолійович, заступник директора Центру україністики і білорусистики історичного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Пана Олександра Люльку обрано головою виконкому ФНКА «Українці Росії», його заступником - пана Володимира Любченка.
Андрій БОНДАРЕНКО,
заслужений журналіст України.
Slobo51@yandex.ru
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
|