|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Уґраїна — Мокшень Мастор
Новини
Статтi
Монографії
02.03.2010
Мордовский вариант московского православия
К середине XVIII в. эрзяне и мокшане приняли святое крещение, стали считаться народом православным. Однако по сей день эрзяно-мокшанская община сохраняет некоторые остатки своих прежних, языческих, дохристианских верований и обрядов. Часть из них бытует сама по себе, в первозданном виде, часть же — в синкретической форме, в контаминации с московским православием, причем в таком симбиозе, что вполне обоснованно можно говорить об особом, мордовском варианте православия, пишет в своей диссертации Елена Мокшина.
|
Енциклопедія
01.01.2010
ЛЄВЧАЄВ Пьотр
 Мокшанський письменник, клясик. Нар.01.03.1913, с.Промзіно, Зубуський (Зубово-Полянський) р-н, Республіка Мордовія. - Пом.07.05.1985, м.Саран Ош. В'язень сталінських концтаборів (1937-56). Редактор газети "Мокшень правда", ж. "Мокша" (1956-58). Починав як поет, але уславився як прозаїк: "Уштекс" (Початок, 1933), "Кяж" (Лють, 1934), "Сяпи шит" (Гіркі дні, 1935), "Вирсь увнай" (Ліс шумить, 1959). Ще...
|
21.02.2008
КУДАШКІН Іван
Мокшанський письменник. Нар. 15.09.1936, с. Мардовскоє Маскіно, Єльніковський р-н, Мордовська АССР (Мокшень Мастор). - Пом. 24.04.1998. Автор поетичних збірок «Кие колась удомаснон?» («Хто порушив солодкий сон?», 1978), «Лихтибрятне шавихть пайкт» («Джерела б’ють у дзвони», 1977), «…А Волгась шуди» («…А Волга тече», 1982), «Болдинаса» («У Болдіні», 1982). Ще...
|
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
|
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
|
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
|
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
|
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда". |
|
|
Відгуки |
|
Олександр (Сиктивкар)
2011.11.05 / 13:12
Про Семена Верниченко:
Свiтлоi памятi, Семен Васильович Верниченко, правнук козацького сотника Верниченка, вже не спiва пiсень нiяких. Помер. В липнi 2011р. зупинилося серце украiнського соловя на Далекiй Пiвночi Росii в м.Сиктивкарi. Похований там же на лiсовому кладовиську селища рiчникiв Красний затон. Нi кого з родичiв не було, нi з Украiни, нi з iнших мiсць. Найближчими стали хористи сиктивкарського народного хору "Украiна" та хористи-пiвчi сиктивкарськоi православноi церкви. Семен, останнiм часом, почав спiвати там на хорах. Службу провiв Отець Олександр (украiнець за походженням). За могилою зараз наглядають двi жiнки з украiнськоi громади м.Сиктивкара.
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Інтерес сучасного читача до героїчного минулого ерзянського народу, періоду його життя під керівництвом інязора Пурґаза не вичерпується. Водночас пробуджується інтерес до другого персонажа тієї епохи — князя Пурєша. Відомости про нього досить скупі. До того ж, заховані під поширеним нині псевдоетнонімом - "мордва". Проте Пурєш - не мордва. Він - мокша. 
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. 
Ерзянський поет. Нар. 27.09.1934, с. Малиє Ремезьонкі Чамзинського р-ну, Республіка Мордовія (Ерзянь Мастор). Машиніст електровозу. Наприкінці 1970-их надрукував збірку прозових творів: «Данилка» (1979), потім - «Эрямонь пинкст» («Кола життя», 1986), «Кстыйть» («Ягоди», 1995). Друкувався у колективних збірках, у чуваському журналі «Капкан» та журналі «Мокша». Ще...