UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Актуально

Статті
Генетики довели: великоруси – це українізовані фіно-угри
Учені - антропологи з лябораторії генетики популяції людини Медико-генетичного центру Російської академії медичних наук минулого року вперше в історії РФ оприлюднили сенсаційні факти...
Детальніше...

Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...

Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...

Уґраїна — Мокшень Мастор


Новини

15.08.2010
Горить найбільший мокшанський заповідник
Під час робіт з ліквідації вогнищ загорання у Заповіднику ім. Смідовича загинуло двоє військовослужбовців Російської Федерації. Заповідник розташований на етнічних землях мокшанської нації, частина якої проживає на території Республіки Мордовія - однієї з п'яти фіно-угорських республік РФ.
07.07.2010
Київ-Саранськ: До нас вкотре їде Мордовський митрополит
20-23 липня московський Патріарх Кіріл (Ґундяєв) перебуватиме на півдні України з офіційним візитом. Він відвідає Свято-Успенський кафедральний собор та Свято-Успенський чоловічий монастир в Одесі. Там же перебуватиме митрополит Мордовський Варсонофій (Судаков) - керуючий справами Московської Патріярхії.
14.04.2010
Путін планує "омордвити" всіх фіно-угрів?
Путін планує "омордвити" всіх фіно-угрів?Глава уряду Російської Федерації Владімір Путін вдався до відвертого фарсу у спілкуванні зі своїми підлеглими з фіно-угорських країн федерації. Так під час телемосту зі столицею Ерзянь Мастор Саран Ош (великорус. - Саранськом) Путін заявив, що "Мордовія стає одним з центрів фіно-угорського світу".
08.03.2010
Ерзян і мокшан знову обізвали "мордвою"
Ерзян і мокшан знову обізвали "мордвою"Прокремлівська влада Республіки Мордовія зробила ще один показовий жест окупанта по відношенню до ерзянського та мошканського народів. Так, Мордовське книжкове видавництво випустило книгу нарисів з "історії, етнографії та культурі" "мордовського" народу "Мордва" за авторством Нікалая Мокшина.
01.02.2010
Перший мордовський митрополит
Постійний член Священного Синоду РПЦ МП архієпископ Саранський і Мордовський Варсонофій (Судаков) возведений у сан митрополита. Ритуал відправив Патріярх Московський Кіріл у храмі Христа Спасителя 1 лютого, на першу річницю свого зведення у патріярший сан.

Статтi

26.05.2010
Угорські націоналісти й далі роздаватимуть паспорти
Угорська партія Fidesz, що займає дві третини місць у парляменті, представила на розгляд новий законопроект про подвійне громадянство. Якщо його приймуть, в Україні може з'явитися від 100 до півмільйона нових громадян Угорщини, статус яких не буде врегульований українськими законами. Це буде найбільша кількість "громадян-сумісників", яка двічі-утричі перевищить число людей з паспортами недружньої Румунії та недружньої Російської Федерації.
28.07.2008
Удар мокшанських рабів
Удар мокшанських рабівІнтерес сучасного читача до героїчного минулого ерзянського народу, періоду його життя під керівництвом інязора Пурґаза не вичерпується. Водночас пробуджується інтерес до другого персонажа тієї епохи — князя Пурєша. Відомости про нього досить скупі. До того ж, заховані під поширеним нині псевдоетнонімом - "мордва". Проте Пурєш - не мордва. Він - мокша.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри
КПРФ і фіно-угриПеречитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.

Монографії

02.03.2010
Мордовский вариант московского православия
К середине XVIII в. эрзяне и мокшане приняли святое крещение, стали считаться народом православным. Однако по сей день эрзяно-мокшанская община сохраняет некоторые остатки своих прежних, языческих, дохристианских верований и обрядов. Часть из них бытует сама по себе, в первозданном виде, часть же — в синкретической форме, в контаминации с московским православием, причем в таком симбиозе, что вполне обоснованно можно говорить об особом, мордовском варианте православия, пишет в своей диссертации Елена Мокшина.
22.12.2007
Бібліотека мокшанських текстів. Ч.1.
Кельгома ялгат! Мокшень кяльса фкя и сяка газетаньке - "Мокшень правдась" - вов ни пцтай кафксогемонь киза каннесыне кулатнень мокшетнень кудс, аралакшнесыне синь, тонафтсыне сембе ся цебярти, мезть сатозе цивилизованнай мирсь, тюри мокшень кяльть ванфтоманкса и ароптоманкса, мокшетнень культураснон, историяснон "панчсеманкса".
11.11.2007
Демографические процессы в Мордовии, 1993
Де­мо­гра­фи­че­ская си­туа­ция в Мор­до­вии име­ла при­зна­ки кри­зис­но­сти уже в 60-70-х го­ды. Имен­но то­гда рес­пуб­ли­ка по­па­ла в спи­сок рос­сий­ских тер­ри­то­рий с по­сто­ян­но убы­ваю­щим на­се­ле­ни­ем: ес­те­ст­вен­ный при­рост не ком­пен­си­ро­вал ми­гра­ции за ее пре­де­лы. Наи­бо­лее склон­ным к ми­гра­ци­ям бы­ло, ес­те­ст­вен­но, сель­ское на­се­ле­ние, чис­лен­ность ко­то­ро­го со­кра­ти­лась с 1959 по 1989 г. в 2 раза, или на 400 тыс. че­ло­век.
11.11.2007
Мокшане - это и есть москали
Как вы думаете, откуда взялось слово «москали»? Это название великороссов (ставшее по непонятным причинам «пренебрежительным») обычно производят от слова «Москва» и связывают с термином «московиты» – так себя до времен Петра Первого именовали жители Московии. Однако это неверно, потому что слово «москали» существовало ЗАДОЛГО до того, как возвысилась Москва.
11.11.2007
Запис поэта Пушкина на мокшанском языке
Поэт Александр Пушкин во время поездки осенью 1833 г. в Поволжье и на Урал по местам восстания Пугачева делал записи в дорожной записной книжке. Записи эти производились карандашом, торопливо, видимо в дороге, «на ходу», и на коротких остановках. Среди других на первом листе книжки имеется запись: «Оцюш кайбас, бог».

Енциклопедія

26.05.2010
ВОЙЦЕХОВИЧ Василь
Директор Мордовського заповідника ім. Смідовича (1960-ті роки, Мокшанія). Н. 05.01.1913, с. Краснокутськ Харківської обл., Україна. - Пом. 21.04.1987, м. Київ, похований у Краснокутську. Український письменник, ветеран Сталінської армії. Учасник агресії СССР на територію Фінляндії (1939-1940). Випускник Сумського артилерійського училища (1941). Після ІІ Світової війни певний час очолював Лебединський райвиконком КПСС Сум. обл. Українець. Ще...
01.01.2010
ЛЄВЧАЄВ Пьотр
ЛЄВЧАЄВ ПьотрМокшанський письменник, клясик. Нар.01.03.1913, с.Промзіно, Зубуський (Зубово-Полянський) р-н, Республіка Мордовія. - Пом.07.05.1985, м.Саран Ош. В'язень сталінських концтаборів (1937-56). Редактор газети "Мокшень правда", ж. "Мокша" (1956-58). Починав як поет, але уславився як прозаїк: "Уштекс" (Початок, 1933), "Кяж" (Лють, 1934), "Сяпи шит" (Гіркі дні, 1935), "Вирсь увнай" (Ліс шумить, 1959). Ще...
21.02.2008
КУДАШКІН Іван
Мокшанський письменник. Нар. 15.09.1936, с. Мардовскоє Маскіно, Єльніковський р-н, Мордовська АССР (Мокшень Мастор). - Пом. 24.04.1998. Автор поетичних збірок «Кие колась удомаснон?» («Хто порушив солодкий сон?», 1978), «Лихтибрятне шавихть пайкт» («Джерела б’ють у дзвони», 1977), «…А Волгась шуди» («…А Волга тече», 1982), «Болдинаса» («У Болдіні», 1982). Ще...
21.02.2008
КОСТЯЙКІН Фьодор
Мокшанський письменник. Нар. 01.03.1941, с. Кішали, Атюрьєвський р-н, Мордовська АССР (Мокшень Мастор). Професійний шофер (стаж - 30 років). Працював завідуючим клубом, вчителем. Пише вірші, оповідання. Вийшли книги «Пиземня» («Дощик», 1995), «Вармада вишкан» («Я швидше за вітер», 2001). Ще...
17.11.2007
АЛТИШКІН Віктор
АЛТИШКІН ВікторЕрзянський поет. Нар. 27.09.1934, с. Малиє Ремезьонкі Чамзинського р-ну, Республіка Мордовія (Ерзянь Мастор). Машиніст електровозу. Наприкінці 1970-их надрукував збірку прозових творів: «Данилка» (1979), потім - «Эрямонь пинкст» («Кола життя», 1986), «Кстыйть» («Ягоди», 1995). Друкувався у колективних збірках, у чуваському журналі «Капкан» та журналі «Мокша». Ще...

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
08.09.2010
Олексій Федорченко: русскіє - це меря
Мешканець уральського Єкатеринбурга Олексій Федорченко прорвався на європейський ринок фестивального кіна п'ять років тому, коли його ігрова картина «Перші на Місяці» була визнана «кращою документальною» на конкурсі у Венеції. Журі просто не зрозуміло, що спритний свердловський хлопець їх дурить, переконуючи, що москалі ще при Сталіні побували на Місяці. Тепер черга прийшла до нового одкровення: русскіє - це нащадки язицького фіно-угорського народу меря. А може бути - просто меря, яку через непорозуміння називають слов'янами.
02.09.2010
Президенти Марій Ел та Удмуртії мають зникнути
Ґосдума Російської Федерації затіяла комічну кампанію з ліквідації поста Президента у тих суб'єктах Федерації, де вони є або носять такий титул. Аби не виставляти комплекси замовника-Медвєдєва на посміховсько, створили ініціятивну групу з керівників підвладних кавказьких країн, які нібито хочуть добровільно перейменуватися у когось іншого - тільки б не бути "Президентами". Якщо чергова холуйська інтрига вдасться, то з політичної історії зникнуть одразу два Президенти фіно-угорських країн - Президент Республіки Марій Ел та Президент Удмуртської Республіки. Чи будуть при цьому ліквідовувати ще й посади президентів фірм та компаній різних форм власностей, Госдума не каже. Нижче подаємо "нередагований" темник Кремля, який некритично оприлюднили і українські ЗМІ.
21.08.2010
Спікер Володимир Литвин як фінознавець
Фінський напрямок політики офіційного Києва - це суміш книжкової романтики та непоборного суму. Про це свідчить і офіційний візит до Фінляндії спікера Верховної Ради Володимира Литвина у далекий квітень 2004 року. Тоді вся Європа відчувала наближення того, що пізніше назвуть Помаранчевою революцією. А сам Литвин - відповідно до тодішнього мейнстриму - підігрував очікуванням Європи, прочитавши довжелезну лекцію фінські еліті про тисячелітні українсько-фінські зв'язки. Він навіть цитував фінські народні приказки. Винятковий документ!
17.08.2010
Хто помер: Шулдир Васлі чи Васілій Крилофф?
В Йошкар-Олі помер марійський поет Шулдир Васлі, голова Спілки письменників Республіки Марій Ел. Теперішня влада називає його талановитим прозаїком, драматургом та журналістом. Насправді, поет мучився своєрідним духовним полоном, в який потрапляв кожен, хто присвячував себе роботі на літературній марійській ниві. Навіть після смерти офіціна влада уникала називати його справжнім іменем - Шулдир Васлі. Вживала більш "пристойне" і цілком паспортне - Васілій Крилофф.
14.08.2010
Карельські гробки-2010
З 2 по 11 серпня представники неофіційної України традиційно їздили по ГУЛАГівських місцях Російської Федерації. Люди відбули дні пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі, на каторзі "Беломорканал", Кемі та установах СЛОН-СТОН на Соловецьких островах. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Голова Спілки Української Молоді Олександр Задорожний написав звіт про цю прощу, в якому зроблено наголос на "карельській" долі перших лідерів СУМ - Павлушкова та Матушевського.
Відгуки

Весна (Київ)
2010.09.08 / 23:53

Боялєнь Сиресь, я не знаю ерзянської, я не можу оцінити художньої вартості перекладу Стусового вірша, проте відчуваю, що вклали Ви в нього частинку свого сєдєйсе. Дякую!

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2010 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: