UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Уґраїна — Мокшень Мастор


Новини

11.03.2008
Естонці фінансують сучасне мистецтво фіно-угрів
На відміну від показового "лаптєво-лубочного" мистецтва фіно-угрів РФ, на яке Кремль охоче виділяє гроші, естонці фінансують справжнє мистетцво споріднених народів. Виставку «На північ через північний схід: Континентальна підсвідомість» можна назвати спробою прориву поза нав'язану Москвою провінційність та фольклорність фіно-угорського мистецтва.
21.02.2008
За тринадцять років РФ втратила майже 600.000 фіно-угрів
За тринадцять років РФ втратила майже 600.000 фіно-угрівФіно-угорські народи Російської Федерації втратили понад півмільйона своїх представників з 1989 по 2002 рік. За даними переписів 1989 та 2002 років офіційна чисельність фіно-угорських народів складала 5 039 046 та 4 453 017 чоловік відповідно. Для розуміння розмахів асиміляції варто навести порівняння: естонська громада Естонії налічує 930 тис. чоловік.
29.01.2008
Герой мокшанського фольклору отримав кінопремію
Герой мокшанського фольклору отримав кінопремію25 січня на "Мосфільме" відбулося нагородження лауреатів кінопремії "Золотий орел". Кращою анімаційною роботою за 2007 рік журі визнало мультиплікаційний фільм "Куйґорож", знятий в рамках проекту "Гора самоцвітів" режисером Сєрґєєм Мєріновим за мотивами мокшанської казки.
18.01.2008
Мокшанка з Києва перекладе удмуртські вірші поетеси Арєхавой українською мовою
Мокшанка з Києва перекладе удмуртські вірші поетеси Арєхавой українською мовою22-річна українська поетеса Юлія Малькіна почала роботу над перекладами з удмуртської мови. Нещодавно їй до рук потрапила книга віршів Ларіси Арєхавої, видана в Таллінні за програмою підтримки споріднених народів.
08.11.2007
Знайшлася ще одна українська мокшанка
Юлія Малькіна - так звуть тележурналістку із міста Хмельницького, яка нещодавно переїхала до Києва. Вона пише вірші (переважно верлібром) і цікавиться фіно-угорською тематикою. Як з'ясувалося - не дарма. Вона недалекий родич сучасної мокшанської письменниці Марії Малькіної.

Статтi

18.03.2008
КПРФ і фіно-угри
КПРФ і фіно-угриПеречитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзникаФіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
05.02.2008
Ерзяни та мокшани: поділяй і володарюй
Ерзяни та мокшани: поділяй і володарюйНайдавнішого принципу знищення суперника застосовують можновладці Республіки Мордовія. Прокремлівське керівництво Мордовії («мордва» – силоміць накинутий ерзянам і мокшанам «етнонім»), яке складається переважно з етнічних мокшан, проводить політику жорсткої асиміляції сусіднього народу ерзян. Про це пише незалежна видання «Ерзянь Мастор».

Монографії

22.12.2007
Бібліотека мокшанських текстів. Ч.1.
Кельгома ялгат! Мокшень кяльса фкя и сяка газетаньке - "Мокшень правдась" - вов ни пцтай кафксогемонь киза каннесыне кулатнень мокшетнень кудс, аралакшнесыне синь, тонафтсыне сембе ся цебярти, мезть сатозе цивилизованнай мирсь, тюри мокшень кяльть ванфтоманкса и ароптоманкса, мокшетнень культураснон, историяснон "панчсеманкса".
11.11.2007
Демографические процессы в Мордовии, 1993
Де­мо­гра­фи­че­ская си­туа­ция в Мор­до­вии име­ла при­зна­ки кри­зис­но­сти уже в 60-70-х го­ды. Имен­но то­гда рес­пуб­ли­ка по­па­ла в спи­сок рос­сий­ских тер­ри­то­рий с по­сто­ян­но убы­ваю­щим на­се­ле­ни­ем: ес­те­ст­вен­ный при­рост не ком­пен­си­ро­вал ми­гра­ции за ее пре­де­лы. Наи­бо­лее склон­ным к ми­гра­ци­ям бы­ло, ес­те­ст­вен­но, сель­ское на­се­ле­ние, чис­лен­ность ко­то­ро­го со­кра­ти­лась с 1959 по 1989 г. в 2 раза, или на 400 тыс. че­ло­век.
11.11.2007
Мокшане - это и есть москали
Как вы думаете, откуда взялось слово «москали»? Это название великороссов (ставшее по непонятным причинам «пренебрежительным») обычно производят от слова «Москва» и связывают с термином «московиты» – так себя до времен Петра Первого именовали жители Московии. Однако это неверно, потому что слово «москали» существовало ЗАДОЛГО до того, как возвысилась Москва.
11.11.2007
Запис поэта Пушкина на мокшанском языке
Поэт Александр Пушкин во время поездки осенью 1833 г. в Поволжье и на Урал по местам восстания Пугачева делал записи в дорожной записной книжке. Записи эти производились карандашом, торопливо, видимо в дороге, «на ходу», и на коротких остановках. Среди других на первом листе книжки имеется запись: «Оцюш кайбас, бог».
17.03.2007
Атюрьєвський діялект мокшанської мови
Ця дисертаційна робота продовжує вже розпочаті дослідження діялектів мокшанської та ерзянської мов на території Республіки Мордовія. У ній представлено докладний опис сучасного стану атюрьєвского діялекту.

Енциклопедія

21.02.2008
КУДАШКІН Іван
Мокшанський письменник. Нар. 15.09.1936, с. Мардовскоє Маскіно, Єльніковський р-н, Мордовська АССР (Мокшень Мастор). - Пом. 24.04.1998. Автор поетичних збірок «Кие колась удомаснон?» («Хто порушив солодкий сон?», 1978), «Лихтибрятне шавихть пайкт» («Джерела б’ють у дзвони», 1977), «…А Волгась шуди» («…А Волга тече», 1982), «Болдинаса» («У Болдіні», 1982). Ще...
21.02.2008
КОСТЯЙКІН Фьодор
Мокшанський письменник. Нар. 01.03.1941, с. Кішали, Атюрьєвський р-н, Мордовська АССР (Мокшень Мастор). Професійний шофер (стаж - 30 років). Працював завідуючим клубом, вчителем. Пише вірші, оповідання. Вийшли книги «Пиземня» («Дощик», 1995), «Вармада вишкан» («Я швидше за вітер», 2001). Ще...
17.11.2007
АЛТИШКІН Віктор
АЛТИШКІН ВікторЕрзянський поет. Нар. 27.09.1934, с. Малиє Ремезьонкі Чамзинського р-ну, Республіка Мордовія (Ерзянь Мастор). Машиніст електровозу. Наприкінці 1970-их надрукував збірку прозових творів: «Данилка» (1979), потім - «Эрямонь пинкст» («Кола життя», 1986), «Кстыйть» («Ягоди», 1995). Друкувався у колективних збірках, у чуваському журналі «Капкан» та журналі «Мокша». Ще...
17.11.2007
АЛЬОШИНА Поліна
АЛЬОШИНА ПолінаМокшанська письменниця. Нар. 1950, с. Єжовка Ковилкінського району, Республіка Мордовія (Мокшанія). Літературне "відкриття" 1990-их років. Популярна у перекладачів естонською та фінською мовою. Ще...
17.11.2007
АЗРАПКІН Юрій
АЗРАПКІН ЮрійМокшанський дитячий поет. Нар. 15.10.1939, с.Колопіно, Краснослободський р-н, Республіка Мордовія (Мокшанія). – Пом. 1996. Закін. Мордовський держ. ун-т, аспірантуру. Писав вірші для дітей та про дітей. Вийшли книжки «Чак-чак-чак», «Шумбрат, вирняй!» («Добридень, лісе!»). Переклади великоруською мовою (поет Баріс Сакалов). Прізвище від дохристиянського імени Азрап. Національність - мокша. Ще...

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»