UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...

Уґраїна — Мокшень Мастор — Монографії


Запис поэта Пушкина на мокшанском языке

Поэт Александр Пушкин во время поездки осенью 1833 г. в Поволжье и на Урал по местам восстания Пугачева делал записи в дорожной записной книжке. Записи эти производились карандашом, торопливо, видимо в дороге, «на ходу», и на коротких остановках. Среди других на первом листе книжки имеется запись: «Оцюш кайбас, бог».

Эта запись впервые была опубликована в 1929 г.,1 печатается многие годы в собраниях сочинений Пушкина, содержащих «Историю Пугачева», но до сих пор не была прокомментирована. В книге «Рукою Пушкина» М. А. Цявловский ограничился словом «непонятно».2 Н. Ф. Калинин предположил, что это, «вероятно, какая-нибудь этнографическая заметка»,3 необъяснив ее. Н. В. Измайлов пришел к выводу, что Пушкин записал «название какого-то племенного (калмыцкого?) бога».4

Мы полагаем, что запись сделана А. С. Пушкиным по-мордовски. Попытаемся прочитать и объяснить ее.

Существуют два мордовских языка — мокшанский и эрзянский. В современном мокшанском литературном языке понятие «бог» выражается словами «шкай» и «шкабавас»,5 в эрзянском языке — словом «паз».6 В нормативном мокшанском словаре слова «оцюш» нет, но есть похожее слово «оцю», которое означает «большой», «высокий» в смысле «значительный».7 Приведенные слова прямо не совпадают со словами, записанными Пушкиным, однако можно заметить их сходство, особенно при слитном написании (сравните «оцюшкайпаз» с «оцюшкайбас» у Пушкина). В записи Пушкина

118

просматриваются два слова, «оцю» и «шкай», из мокшанского языка и однозначное с последним слово «паз (бас)» из эрзянского языка.

Мордовские литературные языки были созданы после Октябрьской революции; окончательно оформились они в 30-х годах. В языке мордвы в XIX в. имелось (да и поныне еще сохраняется) большое число говоров (диалектов), отличающихся, естественно, от литературных мокшанского и эрзянского языков. Мордва-мокша и мордва-эрзя нередко жили смешанно, постоянно общаясь между собой. В результате появлялись говоры мордвы, испытавшие сильное взаимное влияние эрзянского и мокшанского языков. С одним из таких говоров, видимо, и имел дело А. С. Пушкин.

По печатным источникам нам удалось установить существование говора мордвы, употреблявшей в речи выражение «оцю шкай пас». Это — говор мордвы-мокши села Урюм бывш. Тетюшского уезда Казанской губернии, ныне Тетюшского района Татарской АССР. Говор мордвы-мокши этого села был изучен в 1915 г. известным мордовским ученым, языковедом, фольклористом и этнографом М. Е. Евсевьевым (1864—1931); он описал этот говор в работе «Мордва Татреспублики», опубликованной в 1925 г. М. Е. Евсевьев отмечал: «Нагорная (живущая на правобережье Волги, — А. Н.) эрзя и мокша, живя в течение нескольких веков бок о бок и имея между собой постоянную связь, как экономическую, так и семейную, перемешали своя языки: мокша внесла в свой язык много эрзянских слов, эрзя — мокшанских. Так, в Урюме (мокша) ложка называется по-эрзянски пенч (а не куцю), бог — шкай-пас».8

Описывая сохранившиеся языческие моления мордвы села Урюм, М. Е. Евсевьев приводит несколько раз выражение «оцю шкай пас», в частности: «Вант, оцю шкай пас, корьмакай, сякэй вастэда <...> Вант, оцю шкай пас, шопыда вене, валда шине...» («Храни нас, великий шкай пас, на всяком месте <...> Храни нас, великий шкай пас, во время темной ночи, светлого дня...»).9

Записанное М. Е. Евсевьевым в Урюме выражение «оцю шкай пас» дочти полностью совпадает со словами в записи Пушкина (только слово «пас (паз)» записано поэтом как «бас»). Однако у Пушкина звуки по-иному объединены в слова: записано «оцюш», а следовало бы «оцю»; записано «кайбас», а нужно было бы «шкай бас» или «шкайбас». Видимо, Пушкин при записи на слух допустил неточность в объединении звуков в слова незнакомого бесписьменного мордовского языка с его особой ритмикой речи.

Селение Урюм существовало и в XVIII в. Оно обозначено на рукописной карте Казанского наместничества 1781 г.10

Пушкин из Казани в Симбирск ехал через Лаишев, Спасск (ныне Куйбышев), Тетюши. Об этом свидетельствует запись о Лаишеве в дорожной записной книжке Пушкина.11 По-видимому, путь от Тетюшей до Симбирска Пушкин проделал по кратчайшей проселочной дороге через селения

119

Богдашкино, Большие Тарханы, Вышки.12 Селение Урюм находилось по левую сторону от дороги, в нескольких километрах от Богдашкина. Вполне возможной представляется встреча Пушкина на дороге с кем-то из жителей Урюма. Беседуя с ним, поэт мог сделать рассматриваемую запись. Впрочем, аналогичный говор мордвы мог встретиться и в Симбирской губернии, в которой Пушкин проехал через несколько мордовских селений. В этой губернии мокша и эрзя местами жили смешанно.13

В религиозных верованиях мордвы, обращенной в христианство в основной массе в XVII — XVIII вв., еще в XIX и даже в начале XX в. сохранялись явственные остатки язычества, в частности общественные моления и угощения богов под священным деревом (липой, березой, дубом, вязом или сосной), у родника или ручья и т. п.14 Наряду с христианским богом мордва почитала много других богов. Так, у эрзи главными богами считались «вере пас» — верхний, небесный бог, «мастор пас» — земной, или подземный, бог, «керень шочконь пас» — бог дома, «норов-ава» — богиня плодородия, «ведь-ава» — богиня вод и т. д.15

Понятие о боге в христианском значении сливалось у мордвы с представлением о главном боге, который у мордвы-мокши назывался «оцю шкай», у мордвы-эрзи — «вере паз». Пушкин, видимо, заинтересовался своеобразием представлений мордвы о боге, соединявшей языческие и христианские верования, и отражением этого явилась рассматриваемая запись.

Запись Пушкина носит этнографический характер и является еще одним свидетельством интереса великого русского поэта к жизни народов Поволжья, их национальному своеобразию.

А. И. Носковhttp://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/z79/z79-117-.htm

Дата: 11.11.2007 22:27

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
07.02.2012
Фінляндія обрала Президентом націонал-консерватора
5 лютого 2012 року в другому турі президентських виборів у Фінляндії перемогу здобув колишній спікер парламенту (Президент Едускунту в 2007-2011 роках), представник консервативної Національної коаліційної партії "Kansallinen Kokoomus" Саулі Нійністьо. "Цьогорічні президентські вибори у Фінляндії відбувались за новим виборчим законом, згідно з яким кандидатом у президенти країни може бути тільки уродженець Фінляндії. Його можуть висувати або політична партія, що отримала хоча б одне місце в Едускунту на попередніх виборах, або група виборців чисельністю не менше 20000 осіб", - пише січеславський політолог, активіст "Свободи" Денис Ковальов.
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня.
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами.
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами.
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка.
Відгуки

Наталя (Київ)
2012.02.06 / 01:29

Цікаво. І з вашої тематики :
http://secret-r.net/publish.php?p=227

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2012 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: