UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

25.07.2010
КЬОРНЕР Ґабор
Угорський перекладач української та польської літератури. Нар.1969, Будапешт (Угорщина). Закінчив Будапештський ун-т ім. Етвеша, польський та український ф-т. З укр. перекладав Ю. Андруховича ("Рекреації" (1999), "Моя Європа" (2004), "Shevchenko is OK" (2004) - угорська назва "Дезорієнтації на місцевосці", "Московіаду" (2007), О.Забужко "Польові дослідження з українського сексу" (1999), С.Жадана "Депеш мод" (2010). Мешкає у Будапешті.
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Актуально

Статті
Генетики довели: великоруси – це українізовані фіно-угри
Учені - антропологи з лябораторії генетики популяції людини Медико-генетичного центру Російської академії медичних наук минулого року вперше в історії РФ оприлюднили сенсаційні факти...
Детальніше...

Енциклопедія
ЛІВОНІЯ (Лівімаа)
Фіно-угорська країна на узбережжі Ризької затоки Балтицького моря. Населення - ліви та латвійці. До ХІІ ст. моноетнічна країна лівів, розташована на північний схід від гирла Даугави та у північній частині курземського узбережжя...
Детальніше...

Монографії
ІРА: В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ
Цей острів (70 тис.кв.км.), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в 4ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії...
Детальніше...

Уґраїна — Фенно-Сибір


Новини

23.07.2008
Науковці наголошують на світовій мовній катастрофі
Мови людства переживають на нашій планеті не кращі часи – триває масове "мовне" вимирання. Валлійський лінгвіст Девід Крістел попереджує: раз в на два тижні зникає одна мова.
15.07.2008
Армія РФ: краще пастухом у тундрі, ніж солдатом у Чечні
Армія РФ: краще пастухом у тундрі, ніж солдатом у ЧечніМолодий евенк надав перевагу службі чабаном у сибірській Хантії перед службою в буремній Ічкерії. Павєл Прудскіх, етнічний евенк із Амурської області, скористався правом проходження альтернативної служби як представник нечисельного народу Півночі. Два з половиною роки він буде "помічником пастуха".
02.07.2008
Фіно-угорські «одноклассники» «вконтакте»
<b>Фіно-угорські «одноклассники» «вконтакте»</b>У Інтернеті з'явилася перша спеціалізована фіно-угорська соціальна мережа - "Уралістика".
21.02.2008
За тринадцять років РФ втратила майже 600.000 фіно-угрів
За тринадцять років РФ втратила майже 600.000 фіно-угрівФіно-угорські народи Російської Федерації втратили понад півмільйона своїх представників з 1989 по 2002 рік. За даними переписів 1989 та 2002 років офіційна чисельність фіно-угорських народів складала 5 039 046 та 4 453 017 чоловік відповідно. Для розуміння розмахів асиміляції варто навести порівняння: естонська громада Естонії налічує 930 тис. чоловік.
19.02.2008
В Омську помер 43-річний Єґор Лєтов - останній великоруський панк та опонент Естонії
В Омську помер 43-річний Єґор Лєтов - останній великоруський панк та опонент Естонії19 лютого, у віці 43 років помер беззмінний лідер групи "Гражданская оборона" Єґор Лєтов. Про це повідомило "Наше радіо". За словами барабанщика колективу Павла Пєрєтолчіна, причина смерти - серцеве захворювання. Останні дні епатажний музикант провів удома, в Омську (Фенно-Сибір).

Статтi

22.02.2010
Кожні два тижні у світі вмирає одна мова
Кожні два тижні у світі вмирає одна моваЦієї неділі, 21 лютого, в світі відзначатимуть Міжнародний день рідної мови, мета якого - підтримувати мовне і культурне різноманіття. Така потреба стає дедалі гострішою, адже з 6,5 тисяч мов, які існують у світі, половина може зникнути до кінця цього століття, передає "Німецька хвиля".
05.07.2008
Вітер свободи
Вітер свободиВід редакції: Фіно-угри та українці тісно пов’язані часами Київського каганату та дочкою Орди - Петербурзької Імперії. Потім - спільне перебування в СССР. Саме тоді краща частина українського народу зблизька "ознайомилась" із способом життя фіно-угорських людей. Через дроти концтаборів. Бо саме в окупованих фіно-угорських країнах Лєнін і "ефективний менеджер Сталін" організували неозорі каральні установи. 55–а річниця повстання українців у концтаборах східної Ненії - у місті Норильську – відзначається скрізь, де знають ціну Свободі.
05.07.2008
Клоуни та кар’єри на Таймирі
Клоуни та кар’єри на ТаймиріУ Таймирському Долгано-Ненецькому районі (донедавна – автономному окрузі РФ) Красноярського краю вирішили "зберегти культуру старовинних народів Півночі". Для цього наступного року там з'явиться етнопарк.

Енциклопедія

26.09.2007
ЕВЕНКІЯ
Країна у центрі Сибіру. Корінне населення - евенки (близько 3.000 осіб). Нині - у складі складі Красноярського краю Російської Федерації. Межує із Таймирським (Долгано-Ненецьким) автономным округом на півночі, з Республікою Саха - на сході, бурятськими районами Іркутської області - також на сході, Богучанським та Кежемським районом - на південному сході, Північно-Єнісейським та Туруханським районами - на заході і південному заході. Див: Евенкійський автономний округ.
04.11.2006
АЧЧИҐИЙА Амма
АЧЧИҐИЙА АммаСаха письменник. Нар.06.01.1906 - Пом.14.11.1994. Культова збірка оповідань "Быhах угун кыстыммат" (Ніж не ріже рукоятку). Автор найвідомішого саха роману "Весняна пора" (український, угорський переклад). Ще...
04.11.2006
ОЙУУНУСКАЙ Платон
ОЙУУНУСКАЙ ПлатонЗасновник Саха держави - Якутської АССР. Видатний письменник, драматург, філолог. Нар.10.11.1893. – Пом.31.10.39. Національність - саха. Автор віршу "Улэhит ырыата" (Пісня трударя), драми "Кыhыл ойуун" (Червоний щаман). Реконстрював національний саха епос "Дьулуруйар Нюргун Боотур" ("Нюргун Боотур Стрімкий", понад 36 тис. віршованих строчок). Замучений терористами НКВД СССР у тюрмі. Ще...
04.11.2006
АЛАМПА
АЛАМПАСаха письменник, драматург, один з основоположників нової саха літ-ри. Нар.14.11.1886 у Таттінському улусі. - Пом. 24.10.1935. Кореспондент журналу "Саха саната" (Голос саха людини, 1912-13), редактор журналу "Манчары". Знавець народної мови, побуту і психології, майстер діялогу та мовної характеристики персонажів. Автор понад 150 популярних пісень. Жертва сталінського терору (звинувачений у саха націоналізмі). Ще...
04.11.2006
ЄКСЮКУЛЯХ Єлексей
ЄКСЮКУЛЯХ ЄлексейСаха письменник, основоположник нової саха літ-ри. Нар.04.03.1877 у Таттінському улусі (Саха). - Пом.06.06.1926, м.Москва (Мерянія). Основний твір - "Сновидіння шамана" (1910). Великор. ім'я та прівзище: Алєксєй Кулаковскій. Ще...

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
08.09.2010
Олексій Федорченко: русскіє - це меря
Мешканець уральського Єкатеринбурга Олексій Федорченко прорвався на європейський ринок фестивального кіна п'ять років тому, коли його ігрова картина «Перші на Місяці» була визнана «кращою документальною» на конкурсі у Венеції. Журі просто не зрозуміло, що спритний свердловський хлопець їх дурить, переконуючи, що москалі ще при Сталіні побували на Місяці. Тепер черга прийшла до нового одкровення: русскіє - це нащадки язицького фіно-угорського народу меря. А може бути - просто меря, яку через непорозуміння називають слов'янами.
02.09.2010
Президенти Марій Ел та Удмуртії мають зникнути
Ґосдума Російської Федерації затіяла комічну кампанію з ліквідації поста Президента у тих суб'єктах Федерації, де вони є або носять такий титул. Аби не виставляти комплекси замовника-Медвєдєва на посміховсько, створили ініціятивну групу з керівників підвладних кавказьких країн, які нібито хочуть добровільно перейменуватися у когось іншого - тільки б не бути "Президентами". Якщо чергова холуйська інтрига вдасться, то з політичної історії зникнуть одразу два Президенти фіно-угорських країн - Президент Республіки Марій Ел та Президент Удмуртської Республіки. Чи будуть при цьому ліквідовувати ще й посади президентів фірм та компаній різних форм власностей, Госдума не каже. Нижче подаємо "нередагований" темник Кремля, який некритично оприлюднили і українські ЗМІ.
21.08.2010
Спікер Володимир Литвин як фінознавець
Фінський напрямок політики офіційного Києва - це суміш книжкової романтики та непоборного суму. Про це свідчить і офіційний візит до Фінляндії спікера Верховної Ради Володимира Литвина у далекий квітень 2004 року. Тоді вся Європа відчувала наближення того, що пізніше назвуть Помаранчевою революцією. А сам Литвин - відповідно до тодішнього мейнстриму - підігрував очікуванням Європи, прочитавши довжелезну лекцію фінські еліті про тисячелітні українсько-фінські зв'язки. Він навіть цитував фінські народні приказки. Винятковий документ!
17.08.2010
Хто помер: Шулдир Васлі чи Васілій Крилофф?
В Йошкар-Олі помер марійський поет Шулдир Васлі, голова Спілки письменників Республіки Марій Ел. Теперішня влада називає його талановитим прозаїком, драматургом та журналістом. Насправді, поет мучився своєрідним духовним полоном, в який потрапляв кожен, хто присвячував себе роботі на літературній марійській ниві. Навіть після смерти офіціна влада уникала називати його справжнім іменем - Шулдир Васлі. Вживала більш "пристойне" і цілком паспортне - Васілій Крилофф.
14.08.2010
Карельські гробки-2010
З 2 по 11 серпня представники неофіційної України традиційно їздили по ГУЛАГівських місцях Російської Федерації. Люди відбули дні пам'яти жертв сталінського терору в Сандармосі, на каторзі "Беломорканал", Кемі та установах СЛОН-СТОН на Соловецьких островах. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Голова Спілки Української Молоді Олександр Задорожний написав звіт про цю прощу, в якому зроблено наголос на "карельській" долі перших лідерів СУМ - Павлушкова та Матушевського.
Відгуки

Бляєнь Сиресь (Київ)
2010.09.06 / 10:41

Василь Стус

Не любити тебе —не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.

Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...

Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.

Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.

Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.

Ні! Знайти і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.

Не любити тебе — не можна,
та й любитись з тобою — жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.


Вечкемс - а мери вечкемась!
Кирдемс, -а муеви питне!
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.

Кавонек -ве паламосо
Човор - турвасо, седейсэ.
Арась идемась комболкссо,
Цёковтнэ авардить лейсэ.

Ёжов жорномасонть велязь
Олят монень иляк максо,
Чокшненть сёлмонзо менелесь
Эндинзе латопрянь ладсо…

Вечкемась се - кона вейкесь
Секс сон питнедеяк питней
Утяскав шкань вишкапельксэсь
Минек ризнэматнень витни.

А ваят летьке ваномас,
Содак, лымбакстнезь чиретнень
Фантасмагориянь коряс
Ванстасызь читне ды ветне.

Мусынек даволга ношкстазь
Утяскань кекшезь томбаленть!
Ризнэмась певери порксазь,
Вечкемась пурнасы аленть.

Вечкемс а мери вечкемась!
Ёминек, - човорявсть китне,
Шкань вишкапельксэзэ эрьвась,
Минек ризнэматнень витни.


Василь Стус
Ютавтызе эрзянь кельс Боляень Сыресь

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2010 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть: