|
 |
Енциклопедія |
 |
06.05.2008
 ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
|
|
Уґраїна — Фенно-Сибір
Новини
Статтi
Енциклопедія
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.03.2008
 Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
18.03.2008
 КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. |
18.03.2008
 Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
|
17.03.2008
 Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
|
14.03.2008
 Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська). |
|
|
Відгуки |
|
ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29
Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Фіно-угорські народи Російської Федерації втратили понад півмільйона своїх представників з 1989 по 2002 рік. За даними переписів 1989 та 2002 років офіційна чисельність фіно-угорських народів складала 5 039 046 та 4 453 017 чоловік відповідно. Для розуміння розмахів асиміляції варто навести порівняння: естонська громада Естонії налічує 930 тис. чоловік.
19 лютого, у віці 43 років помер беззмінний лідер групи "Гражданская оборона" Єґор Лєтов. Про це повідомило "Наше радіо". За словами барабанщика колективу Павла Пєрєтолчіна, причина смерти - серцеве захворювання. Останні дні епатажний музикант провів удома, в Омську (Фенно-Сибір).
«Шароварна» національна політика щодо фіно-угорських народів Російської Федерації – не новинка. Різноманітні «фестивалі», «дні мови», «дні культури» щотижня відбуваються на просторах кількох десятків фіно-угорських країн, які розташовані в РФ. Два подібних фестивалі відбуваються й на фіно-угорських землях Сибіру. Фестиваль "З вірою у Великоросію, з любов’ю до Таймира" буде у Дудінці 4 листопада. 
Скоро евенкам залишиться або бігти з батьківщини, або померти з голоду: дешева електроенергія для європейської частини Російської Федерації може бути куплена ціною національної катастрофи Евенкії та всього центрального Сибіру. Такі сумні припущення роблять як сибірські екологи, так і українські аналітики. 
Нівхи – народ із Східного Сибіру – ніяк не можуть сказати "все просто, як один, два, три". Залежно від того, про що вони говорять – про лижі, про човни або про сув'язки сушеної риби – вони вживають різні числівники. Власне, двадцять шість різних комплексів числівників. Недивно, що 90% нівхів вважають за краще спілкуватися між собою великоруською. Це рішення поставило нівхську мову на межу вимирання, сумно іронізує журналістка Клер Сорз в матеріялі газети The Independent. 
Саха письменник. Нар.06.01.1906 - Пом.14.11.1994. Культова збірка оповідань "Быhах угун кыстыммат" (Ніж не ріже рукоятку). Автор найвідомішого саха роману "Весняна пора" (український, угорський переклад). Ще...
Засновник Саха держави - Якутської АССР. Видатний письменник, драматург, філолог. Нар.10.11.1893. – Пом.31.10.39. Національність - саха. Автор віршу "Улэhит ырыата" (Пісня трударя), драми "Кыhыл ойуун" (Червоний щаман). Реконстрював національний саха епос "Дьулуруйар Нюргун Боотур" ("Нюргун Боотур Стрімкий", понад 36 тис. віршованих строчок). Замучений терористами НКВД СССР у тюрмі. Ще...
Саха письменник, драматург, один з основоположників нової саха літ-ри. Нар.14.11.1886 у Таттінському улусі. - Пом. 24.10.1935. Кореспондент журналу "Саха саната" (Голос саха людини, 1912-13), редактор журналу "Манчары". Знавець народної мови, побуту і психології, майстер діялогу та мовної характеристики персонажів. Автор понад 150 популярних пісень. Жертва сталінського терору (звинувачений у саха націоналізмі). Ще...
Саха письменник, основоположник нової саха літ-ри. Нар.04.03.1877 у Таттінському улусі (Саха). - Пом.06.06.1926, м.Москва (Мерянія). Основний твір - "Сновидіння шамана" (1910). Великор. ім'я та прівзище: Алєксєй Кулаковскій. Ще...