|
 |
Енциклопедія |
 |
08.07.2011
КРЕЙСІРААДІО
«Кре́йзіра́діо» (ест. «Kreisiraadio», англ. «Crazy Radio», укр. «Божевільне радіо») — естонський комедійний гурт, у склад якого входять: Ганнес Вирно (Hannes Võrno), Петер Ойя (Peeter Oja) і Тармо Лейнатамм (Tarmo Leinatamm). Ще...
Детальніше...
|
|
Новини |
|
|
Уґраїна |
|
|
Архів |
|
Енциклопедія
ВЕПСЛЯНДІЯ
 Фіно-угорська країна. Розташована у т.зв. Міжозер'ї - трикутнику між Онезьким, Ладозьким та Білим озером. Населення - вепси, чудь, карели, великоруси, українці, цигани. Територія поділена адміністративними кордонами 5 суб'єктів Російської Федерації - Вологодської, Тверської, Архангельської, Ленінградської областей та Республіки Карелія.
Детальніше...
|
|
|
|
Уґраїна — Соловки
Новини
Статтi
|
Енциклопедія
|
|
|
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
|
Статті |
 |
19.01.2012
Микола Сірук: Фіни демонструють характер
"Цьогорічні вибори Президента Фінляндії по-новому показали фінів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Нійністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парляментських виборах у квітні 2011 року. Пан Нійністо проходить у другий тур голосування за кандидатуру на посаду Президента Фінляндії", - пише Микола Сірук в газеті "День". Нагадаємо, президентські вибори відбудуться у Фінляндії у цю неділю, 22 січня. |
|
17.01.2012
Усталився західний кордон Мерянії
Перше товариство реетнізаторов, які стверджують, що білоруси мають балтське кривицьке походження, з'явилося 10 років тому. Тепер їхні однодумці є і в Російській Федерації. Вони твердять: балто-кривицькі території сягають Тверської та Московської областей. А там вже фіно-угорські кордони літописної Мері, яка також має власні активні групи "реетнізаторів" із десятирічною біографією. Важливо, що кривичі й меряни віднайшли спільний кордон. Поки що він умовний і не позначений на місцевости жодним чином. Але це й не потрібно Кривії та Мерянії. Своїм існуванням вони заперечують легітимність офіційної влади, яка привласнила право керувати "вигаданими слов'янськими спільнотами" - русскіми та беларусами. |
|
14.01.2012
Метушня довкола совєцького Достоєвського
Викладачі Женевського університету Жан-Поль Бронкар і Крістіан Бота опублікували сенсаційний матеріал «Викритий Бахтін. Історія брехуна, шахрайства та колективного марення» про спадщину совєцького вченого-лінгвіста Міхаїла Бахтіна (1895-1975). На переконання швейцарських дослідників, Бахтін присвоїв собі чужі роботи, написані про великоруського письменника-шовініста Достоєвського. Їх авторами насправді були вчені Павєл Медвєдєв і Валєнтін Волошинов. Перший, як відомо, був убитий 1938 року бандою НКВД - після інсценування "народного суду", а другого закатували сухотами. |
|
09.01.2012
Тарас Шевченко у фінських перекладах
Виявляється, першим перекладачем Шевченка фінською мовою був Вейкко Ервасті, поет із "лівацьким минулим". "Він народився в Фінляндії, але у 17-річному віці еміґрував до СССР. Це було 1931 року, під час активізації ультраправого «Лапуаського руху», адже сам Ервасті мав виразно ліві погляди. Йому вдалося уникнути долі багатьох інших «червоних» фінів, репресованих сталінським режимом. Ба більше, 1944 року він навіть став членом Спілки письменників СССР", - пише у своїх традиційних, дещо іронічних "нотатках інженера-філолога" Юрій Зуб. Із Гельсинкі він у добрий спосіб привітав зі святами - підготував перший в нашому літературознавстві нарис про фінські переклади поета Шевченка. |
|
05.01.2012
Богдан Червак намацав будапештські "вузли"
Київський публіцист Богдан Червак - із правовірного націоналістичного табору. Не так давно він побував на семінарі в Угорщині, результатом чого став шкіц про "будапештський вузол українських проблем". Написаний шкіц не за бандерівським, а за традиційним "рухівським" каноном. Червак бідкається і про вічно "молоду українську державу", і про саботаж україномовних служб в греко-католицьких парафіях Угорщини... Так, зараз годі шукати глибших чи просто політичніших роздумів про українсько-угорські взаємини. Тому U пропонує цю статтю до прочитання. Її оприлюднено на популярному сайті "Українська правда". |
|
|
Відгуки |
|
Олександр (Сиктивкар)
2011.11.05 / 13:12
Про Семена Верниченко:
Свiтлоi памятi, Семен Васильович Верниченко, правнук козацького сотника Верниченка, вже не спiва пiсень нiяких. Помер. В липнi 2011р. зупинилося серце украiнського соловя на Далекiй Пiвночi Росii в м.Сиктивкарi. Похований там же на лiсовому кладовиську селища рiчникiв Красний затон. Нi кого з родичiв не було, нi з Украiни, нi з iнших мiсць. Найближчими стали хористи сиктивкарського народного хору "Украiна" та хористи-пiвчi сиктивкарськоi православноi церкви. Семен, останнiм часом, почав спiвати там на хорах. Службу провiв Отець Олександр (украiнець за походженням). За могилою зараз наглядають двi жiнки з украiнськоi громади м.Сиктивкара.
Всі відгуки
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
На Соловецькому архіпелазі біля берегів Карелії в 2013 році відкриється перший у світі Музей хреста, де планують зібрати понад тисячу експонатів.
У Інтернеті з'явилася перша спеціалізована фіно-угорська соціальна мережа - 
У четвер, 5 червня, Президент України Віктор Ющенко вперше відвідав Соловецький архіпелаг у Білому морі. Зараз це територія Архангельської області Російської Федерації. У далекому минулому - саамські священні угіддя, у близькому - перший концтабір СССР, в якому мордували українців. 
На глуху північ, у ліси, на далекий архіпелаг у Білому морі тягне багатьох. Не тільки задля того, щоб пройтися на лижах по пухкому й товстому снігу, по дзвінкій кризі на тлі рідкісних пейзажів. Тут, на Великому Соловецькому острові, підіймається над водами монастир-фортеця. Це місце, пов’язане з багатьма духовними подвигами і стражданнями, – Соловки. Оригінальну зимову подорож на цей архіпелаг запропонував журнал "Український Тиждень". ![Іменини "фабрики вбивств"](/application/pub/3/1782/announce.jpg "Іменини "фабрики вбивств"")
5 вересня 1918 року Раднарком прийняв постанову, де вимагалося «убезпечити радянську Росію від класових ворогів шляхом їхньої ізоляції у концентраційних таборах». Для маси «радянських людей» шокуючим символом таких таборів стали Соловки. Саме там відпрацьовувалися «передові методики» знищення людини, які впроваджувалися потім по всіх подібних установах «шостої частини земної кулі», нагадує журналістка Ярослава Музиченко.
У встановленні російського греко-католицького екзархату в Петербурзі отцю Леоніду Фьодорову сприяли відомі й впливові представники російської інтелігенції: князь Пьотр Валконскій, прем’єр Пьотр Сталипін, Наталія Ушакова. Репресії проти східних католиків у 1923 році, звісно, не оминули екзарха Леоніда Фьодорова. Тоді лише за п’ять місяців у період 1923-1924 років були заарештовані 63 російських католиків східного обряду: двадцять шість з Петербурга, тридцять п’ять з Москви, один з Києва. У 1923-му екзарха Леоніда Фьодорова заарештовано. Завдяки особистому клопотанню дружини російського письменника Максіма Горького – Єкатєріни Пєшкової, у 1926-му екзарха Леоніда звільняють. Але основне – не можна займатися пропагандою. Отець далі проповідує. Із пастирською місією він поїхав у Біларусь. У цьому ж 1926 році його знов заарештовують і відправляють на Соловки. Соловецький табір особливого призначення називали жахіттям для духовенства. 