Уґраїна — Уельс — Статтi

Уельська мова як пристрасть шахтарів

Кельтська країна Уельс (Валлія, Wales) переживає відродження національної мови. Це відбувається головно завдяки тим, хто живе в сільській місцевости. Але зараз мовна емансипація валлійців набирає сили і на промисловому Півдні країни, пише сайт "Народний оглядач".

Про це у передачі «Аналіз», що транслюється на «Радіо 4» Бі-Бі-Сі, 25 жовтня розповів Мукул Девічанд. Друковану версію передачі подала на своїй сторінці BBC . Паралелі з Україною очевидні. Приблизно в такому ж стилі пишуть промосковські ЗМІ про відродження української мови. Далі подаємо текст без наших коментарів.

Мукул Девічанд розповідає, як одного ранку він розмовляв з людиною, що працює у громадському секторі Уельса, на тему мовної політики на робочому місці. На його думку, політика сприяє тому, щоб уельська мова зайшла надто далеко. “Якщо ви розмовляєте уельською в певному середовищі, ви отримаєте кар’єрні бонуси, – каже він. – Я проти цього. Мені це не подобається”.

Це говорить уельськомовна людина. Але в Уельсі таку антипатію до рідної мови можна вважати рівносильною єресі, каже Мукул Девічанд. Серед уельсців панує настрій національної гордості, викристалізуваний у відновленій рішучості відродити свою давню мову. Уповноважена урядом Уельська Асамблея зараз хоче розширити свій контроль на мовну політику – можуть регулюватися частини приватного сектору.

Південь Уельса переважно англомовний, там панує культура робітничого клясу, сформована мігрантами з Європи, що приїхали туди працювати на вугільних копальнях. Багато хто зараз відкриває для себе сенс національної ідентичности, вивчаючи уельську мову.

Вони вчать уельську мову як основну і невід’ємну складову бути уельсцем, а їхня пристрасть до всього уельського не зумовлена державною політикою або принадою роботи в державному секторі.

Таке зростання національної свідомості в багатьох відношеннях підбадьорює. Особливо після руйнування вугледобувної промисловості у 1980-х, коли Британія відкрила свої обійми глобальним ринкам. Люди пам’ятають страждання і злидні.

Але чи має це якесь відношення до мовної політики сільської місцевості?

У регіоні Ісгубор Гоч, що на далекому північному Заході Уельса, міське населення складає 88% уельськомовних, а навколо уельської мови панує історія войовничості. Дивує, як далеко деякі з місцевих від нинішнього мовного відродження. “Мова трохи відновлюється, – каже один чоловік. – Особливо внизу, на Півдні, де вона стає більш модною”.

Блиск в його очах говорить про те, що йому приємно від цього, але він також здається зніяковілим, каже журналіст. Він вважає, що ті, хто вчить уельську мову на Півдні, очолюють мовне відродження і роблять це більше, ніж ті, хто мешкає в регіонах, де розмовляють уельською.

“Люди стали відчувати, що вони починають зникати і перетворюватися на безликий натовп” – каже Аран Джоунс, представник групи з Саймонед, що виступає за права уельської мови. Він переконаний, що слід відбити охоту тому потоку англійців, які приїздять до Уельсу. Його політика – це крайній екстремізм у питанні збереження уельської мови. Хоча він провів більшість свого життя за кордоном і вивчив уельську, коли йому вже було за 30.

Дехто каже, що він не такий, яким хоче бути. Щоб виділятися з натовпу, вони вчать уельську мову.

Дехто порівнював, що відбувається в Уельсі в політиці ідентичності, з іншими бездержавними європейськмими націями – такими, як Каталонія і країна Басків в Іспанії. Глобалізація і дрібнення давніх поліетнічних держав – подібних до Британії – означає, що зараз люди знову відкривають свою місцеву історію і рідну мову як спосіб надати значення своєму життю.

Кар’єрна перевага?

У тому, що відбувається в Уельсі, є багато схвального, але чому деякі критики уельського відродження бояться відверто висловлюватися? – запитує журналіст. Держава є величезним роботодавцем в Уельсі, і для працівників існують різні рівні прийняття уельської мови – від вільного володіння нею до повного неволодіння. Мукул Девічанд каже, що розмовляв з декількома працівниками державного сектору, які розчаровані мовною політикою на роботі, але вони бояться про це відкрито говорити.

“Якщо будуть бачити, що ти говориш уельською в певному середовищі, це сприятиме твоїй кар’єрі – каже журналісту уельський співрозмовник (критик мовної політики). – Є такі випадки, коли хтось, хто говорить уельською, але не є достатньо кваліфікованим для якоїсь роботи, отримує цю роботу, а людина, що більш кваліфікована, але не так легко говорить по-уельські, не отримує цю роботу”.

“Я хочу бути відомим тому, що якість моєї роботи є доброю, а не тому, що робота згодиться, але я розмовляю уельською”, – додає співрозмовник.

Один англомовний держслужбовець каже, що незгода з такою мовною політикою не обов’язково означає бути проти уельської мови. Однак він відчуває, що існує розділення між тими, хто говорить уельською, і тими, хто нею не говорить, уельськомовні мають кар’єрні переваги. “Уельсці, що живуть в Уельсі, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють, хочуть, щоб уельській мові було сприяння”, – каже він.

Його та інших хвилює те, що в державному секторі працівники відчувають, що вони не допущені до дебатів про мовне відродження.Двомовність

Що означатиме двомовність у майбутньому, питає журналіст. Забезпечення гідного місця уельській мові чи зрештою кожен буде розмовляти уельською разом з англійською?

“Молоді люди проходять через двомовні школи південно-східного Уельса, що є традиційно не уельськомовним регіоном. З часом вони стануть користувачами уельської мови. Протягом наступних 30 років ми побачимо трансформацію в природі уельського суспільства”, – каже Мері Г’юз, голова Ради уельської мови.

* * *

А ось коментарі читачів сайту Бі-Бі-Сі, подані після статті:

Я подавав заяву на отримання роботи через Англійське консульство і хоча мав найкращу кваліфікацію, не отримав роботи тому, що уельська мова не була моєю першою мовою. Не дивно, що північний Уельс має брак можливостей, коли всі в місцевому уряді беруться на роботу із-за того, що вони можуть розмовляти мовою меншості.
DE, London, Britain

Я народився в Англії, але виховувався в південному Уельсі. Я трохи вчив уельську мову, коли вчився в початковій школі, але там, де жив (в Норт Корнеллі, потім в Кенфіг хіл) було небагато мовної практики. Зараз я живу в Ланкаширі і регулярно відвідую громади, де я виховувався, і люблю сказати уельською “привіт”, “до побачення”, “дякую” і таке інше – все, що я можу використати зі своїх знань уельською. Було б особливо корисно, коли б я подорожував до Середнього та Північного Уельсу, де уельська мова більше використовується, як я чув.
John Richard Jones, Preston, Lancashire, UK

Люди, що живуть в Уельсі, мають вчити уельську мову – подібно до того, якби вони жили в Англії, вони мали б говорити англійською. Плюс переваги двомовності вже доведені. І кінець цій “англо-саксонській” хворобі не вчити іноземні мови!
mel, London, England

Боюся, що уельсці йдуть тим самим шляхом, що й французи.
Denis, Swindon

Декілька років тому я був в Уельсі на вихідних. Пішов в місцевий банк зняти готівку, оскільки банкомат був зломаний. Касир звернувся до мене уельською. Коли я сказав, що не розмовляю уельською, було зрозуміло, що в очах цієї людини я впав до громадянина другого сорту!
Mike, Exeter UK

Абсолютно регіональні мови треба вчити тим, хто живе в тих регіонах – уельську в Уельсі, гальську – в Ірландії, бретонську – в Бретані і баскську в країні басків. Ці мови не є державними мовами, але мають велике культурне значення. Більшість англійців вивчать пару слів, якщо поїдуть туди. Але більшість бритів не роблять цього навіть коли вони їдуть у Францію чи Іспанію... Так що уельсцям не слід від нас багато чекати!
David, Bath

Я сподіваюся, що у майбутньому всі школи в Уельсі будуть двомовними. Я уельськомовний і хотів би мати змогу більше використовувати уельську мову в повсякденному житті. Але найбільшою блокуючою проблемою є те, що я не знаю, хто говорить нею, а хто ні. Якби більшість населення розмовляла нею, це б допомагало їй поширюватися. Я живу у регіоні, який вважається одним з найбільш уельськомовних в країні, але уельська мова все ще рідко використовується у порівняні з англійською. Rob, Aberystwyth, Wales

Якщо Ви живете в країні, чому не вивчити її мову? Як ще можна зрозуміти її культуру? Для мене це має присмак подвійних стандартів. Скільки метушні навколо того, що людям слід вчити англійську! Уельська роками розглядалася як мова другого сорту.
Rhiannon, Bath

Я виріс як англійський “імігрант” у південному Уельсі. Незважаючи на те, що прожив там від 3 до 18 років, на мене завжди дивилися як на англійську дитину. Коли я став достатньо дорослим, щоб ходити в паб, я побачив, що місцеві починали розмовляти уельською, хоча до цього між собою розмовляли англійською. Але якщо заходив англійський хлопець, вони переключалися на уельську. Хоча я нічого не маю проти уельської мови, це вид ненавмисного расизму, пов’язаного з мовою. Іронічним було те, що коли я переїхав до Англії і коли люди узнавали, що я виріс в Уельсі, вони з мене кепкували...
Ian, Southampton, UK

Моя донька схильна до мов. Вона зараз вчить іспанську і французьку мови, на кожну з яких приділяється 4 години на тиждень. Вимагається, щоб вона вчила уельську мову в школі, але для цього дається тільки 1 година на два тижні. Як можна так вивчити мову?
Gena Fletcher, Abergavenny, Monmouthshire, South Wales

Я уельсець за народженням, керую в Уельсі виробничою компанією з оборотом у £3.3 млн. Вивчивши тільки уельську й англійську і виключивши французьку й німецьку у 60-ті, мав перешкоди у своїй бізнесовій кар’єрі. Вчіть уельську мову за будь-яких обставин, але не обмежуйте вивчення європейських мов. Небагато доброго для Уельса в Європі!
David Thomas , Crickhowell Powys

Я думаю, що це правильно, що уельські діти мають можливість вчити їхню рідну мову. Однак рівноважливим є те, щоб вони вчили і розмовляли англійською. Англійська мова – найбільша міжнародна мова і більшість держав прагнуть, щоб їхнє населення розмовляло англійською як бізнес-мовою першого рівня. Дороги і населенні пункти мають писатися на обидвох мовах. Нове знайомство уельсців з місцевою мовою повинно розглядатися як позитивна дія і не вдаватися в якісь екстремістські догми або політичні ігри.
Ken M, London

Цікаво, як це Шотландія, велика частина населення якої чітко схиляється до незалежності від Англії, не бачить необхідності сприяти неанглійській мові (хоча в їхній спадщині є така), в той час як Уельс, що, здається, виявляє байдужість до своєї Національної Асамблеї, відчуває необхідність просувати уельську мову.
Trevor, Ipswich

Беріть урок у Канади. Квебекський ганебний “мовний закон” змусив англійський бізнес піти, відчужував цілі громади і призвів до того, що “вбив клин” між Квебеком і рештою Канади. Мовний націоналізм може далеко зайти!
Sarah Budd, Toronto, Canada

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=12865
Переклад з англійської Олени Каганецьyyaremchuk.blogspot.com/2007_02_01_archive.html