UGRAЇNA.org
 
Новини
Статтi
Монографії
Енциклопедія
Уґраїна
 
Енциклопедія

06.05.2008
ҐРОЗА Петру
Румунський політик, який анексував Північну Трансильванію (Угорщина). Нар. 07.12.1884, Угорська Трансильванія. - Пом. 07.01.1958, Румунія. Випускник Будапештського ун-ту (Угорщина). Перший Прем'єр-Міністр прокомуністичного уряду Румунії після Сталінської окупації (1945-52). Виступав за державну автономію Угорської Трансильванії у складі Румунії. Володів угорською мовою. Національність - трансильванський румун. Православний. Ще...
Детальніше...

Новини
Уґраїна
Архів
 

Уґраїна — Вотландія


Новини

20.03.2008
Чиновники піклуються про збереження ваддя
Чиновники піклуються про збереження ваддяСамі ваддя від такої опіки скоро зникнуть. Найдревнішому народу Ленінградської області загрожує знищення через будівництво нового порту. Останні 73 представника корінного населення Вотландії мешкають у селах Кракольє та Лужици. На місці першого буде території порту, а друге потрапить у промзону. Щоб контролювати цей процес, чиновники пишуть програму.
21.02.2008
За тринадцять років РФ втратила майже 600.000 фіно-угрів
За тринадцять років РФ втратила майже 600.000 фіно-угрівФіно-угорські народи Російської Федерації втратили понад півмільйона своїх представників з 1989 по 2002 рік. За даними переписів 1989 та 2002 років офіційна чисельність фіно-угорських народів складала 5 039 046 та 4 453 017 чоловік відповідно. Для розуміння розмахів асиміляції варто навести порівняння: естонська громада Естонії налічує 930 тис. чоловік.
06.02.2008
Немає народу – немає проблеми
Немає народу – немає проблемиФедеральна компанія «Усть-Луга» заявляє: народу водь не існує. А людей з національністю ваддя та іжора замінять мотиви в архітектурі нового портового міста. Директор з будівництву ВАТ «Портжилстрой» (дочірнього підприємства ВАТ «Компанія Усть-Луґа») Нікалай Ієвльов заявив, що народу ваддя просто не існує. Немає народу – немає проблеми.
04.02.2008
Геноцид народу ваддя отримує все більше розголосу
Геноцид народу ваддя отримує все більше розголосуІнтернет – мережа фіно-угорської свободи в Російській Федерації – знову відреагував на намагання федеральної влади перетворити останню етнічну територію народу водь на промзону. Якщо раніше з протестом проти будівництва Усть-Лузького порту у Ленінградській області виступили власники живих журналів, то зараз підписи збирають фіно-угри Пермі (Перем Кару).
01.02.2008
«Офіційні» фіно-угри реагують на тиск громадськості
«Офіційні» фіно-угри реагують на тиск громадськостіЗагроза знищення останніх двох компактних поселень фіно-угорського народу ваддя (водь) викликала бурхливу реакцію у незалежній фіно-угорській пресі та громадськості. Резонанс викликаний планами федеральної влади побудувати на місці селищ корінного народу новий Усть-Лузький порт у Ленінградській області.

Статтi

21.11.2007
Вони не знають слова «ні»
Вони не знають слова «ні»Народна творчість в епоху глобалізації - один з шляхів збереження нашої ідентичності в трясовині американських штампів і поп-культури. Але яке місце Петербурга у вітчизняній фолк-музиці? На думку фахівців, Північній Пальмірі уготована роль центру фольклорної культури РФ. Цю тезу втілюють в життя багато музик Північної Пальміри; одна з яскравих зірок музичного небосхилу - фолк-гурт "Бестіарій" - на ділі відроджує традиції стародавніх народів.
04.09.2007
Поки є "русскіє" - водь не помре
Поки є "русскіє" - водь не помреОбиватель «однієї шостої» буде приємно здивований. Країна, яку, згідно з соціологічними дослідженнями, громадяни РФ вважають своїм ворогом № 2 (після США), виявляє живий інтерес до її етнічного коріння.Мова йде про Грузію. Точніше, про Інститут сходознавства Академії наук, де оприлюднено перше для країни дослідження про водську мову. Його підготував Фьодар Ражанскій за підсумками останніх експедицій в села Ленінградської області (Кракольє і Лужици).
02.02.2006
Земля чужих предків
Земля чужих предківЗемля сповнена тінями забутих предків – про це знають не лише українці. Та от поділитися цим знанням таланить небагатьом. Михайло Коцюбинський, наприклад, мав десяток варіянтів назв до свого роману про занапащених Івана та Марічку. І таки обрав правильну. В полювання за тінями предків рушили й представники найменшого фіно-угорського народу – воді. Щоправда, у "водьському сюжеті" поки не видно шекспірівської драми, але предків вже назвали за іменем. І сказали: вони - чужі. А відтак - забуті. З цього починається рух у зворотньому напрямку - до себе, до віднайдення Батьківщини. "Ваддяма".

Енциклопедія

02.02.2006
ВАДДЯМАА
Країна воді. Див.ВОТЛАНДІЯ.
02.02.2006
ВОДЬСЬКА БІБЛІОГРАФІЯ
Перелік водьознавчої літ-ри. Включає статті П.Арісте, Х.Хейнсоо, Л.Кеттунена, Т.-Р.Війтсо, А.Лаанеста, Е.Адлера, Ю.Пеегеля, Л.Сабо, Д.Цвєткова, В.Алава, Р.Агєєвої, Й.Мягісте, І.Шошіташвілі. Укладено японським вченим Казуто Мацумура. Також існують водьознавчі праці М.Муслімова. Ще...
24.11.2005
ЙЕССЕН Петер
Данський фіно-унгарист. Живе у Копенгагені. Автор першого дансько-водьського та водьсько-данського міні-словника. Співчуває водьському національному руху в Ленінгардській області РФ.
24.11.2005
МУСЛІМОВ Мехмет
Представник водьської інтелігенції. Дослідник водської мови, етносоціолог. Живе у Санкт-Петербурзі. Кандидат наук. Встановив існування водсько-іжорської двомовности і мішаної говірки у прикордонних селах Вотландії та Іжорії. Учасник 15-річного ювілею Вепського товариства культури. Контакти з редактором київської газети "Уграїна" Ростиславом Мартинюком.
15.10.2004
ВОТЛАНДІЯ
Вотландія - країна фіно-угорського народу водь, або вадьялайсет. Розташована на південному узбережжі Фінської затоки.

Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів

Статті
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу
Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна.
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри КПРФ і фіно-угри
Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів.
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійська "Троя"
Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст.
Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
17.03.2008
Битва за перевал Битва за перевал
Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл.
Автор: Богдан ЧЕРВАК
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника
Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська).
Відгуки

ирина (запоріжжя)
2008.05.07 / 11:29

Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.

Всі відгуки

Наша кнопка
 
Copyright © 2004–2008 UGRAЇNA.org
Використання матеріалів з цього сайту дозволено
лише при гіпертекстовому посиланні на www.ugraina.org
Пишіть:
Розробка сайтуСтудія дизайну «Айкен»