Уґраїна — Вотландія — Новини
Естонці вступилися за водь
Голова групи на підтримку фіно-угорcьких народів в Парляменті Естонії Пауль-Еерік Руммо здивований і стурбований наміром федеральної влади РФ примусово відселити водь з району будівництва Усть-Лузького порту (Кінґісеппський район Ленінградської обл., РФ – історична Вотландія).
Саме на місці майбутнього порту знаходяться два села корінного фіно-угорського народу - водь. Там бережуть свої традиції, мову. Пляни федерального та обласного урядів пов'язані з будівництвом інфраструктури для нового порту в Усть-Лузі.
Пан Руммо вважає: примусове переселення представників народу водь з місць їх традиційного проживання призведе до повного зникнення водьської мови та самого народу.
«Не будемо забувати, що водьська мова є однією з найрідкісніших живих фіно-угорських мов, вона занесена до Червоної книги мов народів РФ», - наголошує Руммо. За його словами, задоволення великодержавних економічних амбіцій за рахунок корінних народів, який живе у власній країні та намагається зберегти національну культуру, суперечить нормам цивілізації ХХI століття.
Естонський парляментар говорить, що ця проблема обов’язково буде порушена на п'ятому Всесвітньому конгресі фіно-угорських народів. Естонія наполягатиме на цивілізованому розв’язанні проблеми.
Як відомо, уряд РФ виділив землі водьських сіл під житлові корпуси для будівельників порту в Усть-Лузі (Фінська затока). Позавчора на підтримку водь виступив директор Інституту мовознавства Російської академії наук професор Віктор Вінаґрадов.
За інф. «Новая газета» Таллінн
Дата: 26.01.2008 19:39
|
|
 |
Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів
 |
Статті |
 |
19.03.2008
Підсумок правління Путіна - відродження ҐУЛАҐу Підсумки діяльності вепса, який зрікся своєї національності, вражають. Владімір Путін на посту президента московської імперії відродив систему катівних колоній, знищену в 1990-і роки в рамках політики декомунізації країни. Це Росія не Алєксандра Солженіцина, а Владіміра Путіна. |
18.03.2008
КПРФ і фіно-угри Перечитуючи матеріяли, опубліковані в січневому номері газети «Правда», можна подумати: Ґеннадій Зюґанов і КПРФ прямо-таки горою стоять за майбутнє корінних народів. Адже комуністи волають про апартеїд в межах Російської Федерації! Але з'ясовується: Зюґанова не цікавлять тюрки і фіно-угри. Він бідкається винятково про один народ - великорусів. |
18.03.2008
Марійська "Троя" Марійці Пермської і Свердловської областей Російської Федерації - це унікальний фіно-угорський анклав на південному Уралі. Вони формують найсхіднішу ареальну групу марійської діяспори. Про існування їх поселень свідчать джерела, які відносяться до початку ХVII ст. Автор: Адмін сайту MariUver, випукник школи Васькіно
|
17.03.2008
Битва за перевал Уґраїна вже повідомляла про гострий конфлікт, який розгоряється між українською та угорською громадськістю через будівництво на українській території угорського пам'яника. Великою проблемою у досягненні порозуміння є відмовчування українських та угорських урядових кіл. Автор: Богдан ЧЕРВАК
|
14.03.2008
Фіно-угри: у пошуках могутнього союзника Фіно-угри РФ мають мислити категоріями пошуку МОГУТНЬОГО СОЮЗНИКА. Марійцям буде цікавий міцний Казахстан, у віддаленій перспективі - Китай або група китайських держав. Удмуртам і комі потрібно сподіватися на народження північновеликоруської політичної ідентичності (Інгерманландії) - це довго. Ерзяни з мокшанами мають єдиного справжнього союзника поза Московською Ордою - Україну, Київську Русь. Білорусь - союзник Карелії і Вепсанма (звісно, не лукашенківська). |
|
 |
Відгуки |
 |
ирина (запоріжжя) 2008.05.07 / 11:29
Привіт!
На вашому сайті ви опублікували матеріали "Мордва юго-восточного Башкортостана",це дослідницький матеріал Маннапова Марселя Муритовича без ссилок на нього, але з ссилками на Центральноазіатський історичний сервер.
urgaza.ru - це історико-краізнавчий сайт Маннапова Марселя, так само там ви з ним можете зв'язатися.
Тако ж в zilair.ru , baimak.ru публікувалися ті ж матеріали.
Будь Ласка викладете ссилкі на його книгу з цих сайтів.
С повагою Гунчекно Ирина Вікторівна.
Всі відгуки
|
 |
Наша кнопка |
 |
|